І воскресла душа, і воскресла надія,
Коли вслід говорила слова каяття.
Хоч в той час я всього зрозуміть не зуміла,
Але враз посвітлішала в мене душа.
Почали потихеньку десь відходити болі
І гріховний непотріб на землю упав-
Це Христос мене визволив із гіркої неволі,
Яку світу й мені сатана нав"язав.
І засяяв над світом святим світлом Голгофи
Хрест отой, який ніс на Собі Бог Ісус.
Він воскрес після смерті, щоб могли всі народи
Мати вічне життя і оновлений дух.
Він умер і воскрес, коли квітне природа,
Коли все навкруги, мов зі сну, ожива:
І пташина співа, і летять стрімко води,
І бринить десь у квітці трудівниця-бджола.
Все співа навкруги, і живе, і радіє,
І Творцеві своєму промовляє хвалу.
І подяку за світле Христа воскресіння,
За безмежну любов, за любов неземну.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 8906 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Родина моя белая , как я... - Николай Зимин Пишу о своей Родине - Донбассе,где сейчас труднейшее положение.Мой город умирает в прямом смысле слова. Люди выживают в невероятно трудных условиях. Холод,дороговизна страшная.Безразличие власть имущих к проблемам Донецкого региона привело к полному физическому и духовному обнищанию.Не мог остаться равнодушным.Отзвуком этому - это стихотворение.Очень люблю свой край и молюсь за его новое экономическое, духовное процветание.
Родина моя , белая , как я ,
Видеть больно белую мне грусть.
Белою горячой белого стиха
За тебя , родная , заступлюсь.
